Related Papers
Діяльність сільських ремісничих навчальних майстерень на початку ХХ сторіччя (на прикладі Півдня України)
Mykhailo Honchar
Проаналізовано особливості організації освітнього процесу в одному з типів нижчих професійних навчальних закладів – сільських ремісничих навчальних майстернях, на прикладі закладів, які розташовувались на Півдні України на початку ХХ сторіччя. Гончар М. В. Діяльність сільських ремісничих навчальних майстерень на початку ХХ сторіччя (на прикладі Півдня України). Zbior raportow naukowych «Nauka dzis: teoria, metodologia, praktyka, problematyka» (Sopot, 30.07.2014–31.07.2014). Warszawa: Wydawca: Sp.zo.o «Diamond trading tour», 2014. Część 3/1. S. 24-28.
Drinovsky sbornik
Матеріальне становище студентства педагогічних технікумів національних меншин УСРР у 20–30-ті рр. ХХ ст
2018 •
Олександр Комарніцький
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія
Питання створення в Підкарпатській Русі вищого навчального закладу в діяльності громадських організацій закарпатських студентів 1920-1930-х рр.
З історії західноукраїнських земель
Ідея просвіти народу серед галицької руської інтелігенції середини ХІХ ст.
2019 •
Oleksandr Sedliar
Однією з найпопулярніших тем у громадському житті галицьких русинів (українців) та руській періодиці середини ХІХ ст. була просвіта народу. Представники інтелігенції регулярно обговорювали зміст цього поняття, формування просвітницької програми дій та шляхи її реалізації. У цілому розуміння ідеї просвіти народу серед руської інтелігенції сформувалося внаслідок публічного обговорення після 1848 р., у першій половині 1850-х рр. Просвіту народу русини розуміли передовсім як поєднання навчання (як правило, рідною мовою) та виховання (малося на увазі, насамперед, релігійне християнське виховання). Просвітницька діяльність мала бути тісно пов’язана з видавничою діяльністю, тому в цьому контексті першочергове значення припадало на розвиток літератури для народу руською мовою, а дискусія щодо літературної мови помітно вплинула на розуміння та реалізацію ідеї народної просвіти. Просвітницька література мала складатися із таких тематичних груп: 1) науково-популярні видання на природознавчу та господарську тематику; 2) науково-популярні видання на історичну тематику; 3) релігійно-повчальні видання та художня література повчального змісту; 4) навчальні видання. З огляду на велику популярність поняття «просвіта», до просвітницьких видань у середині ХІХ ст. зараховували й літературу для інтелігенції, яка стосувалася історії Русі та національної культури русинів. Загалом серед галицьких русинів у середині ХІХ ст. сформувався локальний варіант розуміння ідеї просвіти народу та просвітницької програми дій, на який значно вплинули низький рівень грамотності серед руського селянства і міщанства, велика роль Греко-католицької церкви, консерватизм русинів та обережне ставлення до запозичення досвіду просвітницької роботи та суспільного поступу із Заходу.
Гай-Нижник П. Інститут місцевих комісарів та комендантів за Центральної Ради (1917–1918 рр.) // Наукові записки. Серія педагогічні та історичні науки. – Вип. CIV (104). – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. – С.244–256.
Павло Гай-Нижник / Pavlo Hai-Nyzhnyk / Pavlo Haj-Nyžnyk
Гай-Нижник П. Інститут місцевих комісарів та комендантів за Центральної Ради (1917–1918 рр.) // Наукові записки. Серія педагогічні та історичні науки. – Вип. CIV (104). – К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. – С.244–256.
Швидюк С. Формування нормативно-правової бази функціонування етнонаціональних меншин у Республіці Польща // Науковий вісник Чернівецького університету : Зб. наук. праць. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2012. – Вип. 607-609. – С. 283-288.
Сергій М Швидюк
У статті розглядається процес формування нормативно-правової бази функціонування етнонаціональних меншин у Республіці Польща. Зокрема встановлено, що у Польщі, починаючи з кінця 1980-х рр., застосовувалися різні способи правового регулювання етнонаціональної політики, а саме: відображення потреб меншин у галузевому законодавстві і двосторонніх договорах, включення відповідних норм до польської Конституції , у підсумку – прийняття окремого закону про національні та етнічні меншини й регіональну мову.
Записки історичного факультету. Вип. 18. Одеса: КП «Ізмаїльська міська друкарня, 2007. С.236-243.
Котляр Ю.В. Повстанський рух національних меншин півдня України: до історіографії питання
Юрій Котляр / Yuriy Kotlyar
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ МЕРЕЖИВНІ ТА В’ЯЗАНІ ВИРОБИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ // Народознавчі Зошити, №5 (119), С.951-966
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ МЕРЕЖИВНІ ТА В’ЯЗАНІ ВИРОБИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПИТАННЯ // Народознавчі Зошити, №5 (119), С.951-966
2014 •
Olena Kozakevych / Олена Козакевич
Abstract: The article deals with the historiography of Ukrainian folk and lace knitting late XIX - early XXI century. Analysis of the literature is presented thematic units and by chronology. We found that the knit and lace products sporadically recorded mainly in the context of traditional decorative arts and furnishings, as an independent art form — only a few papers. Keywords: historiography, knitting, lace, folk art, Ukrainian folk costumes, local features, typology.
НАУКОВІ ЗАПИСКИ СЕРІЯ: ІСТОРІЯ
ЄПАРХІАЛЬНІ ЖІНОЧІ УЧИЛИЩА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. У СУСПІЛЬНІЙ ДУМЦІ ТА ІСТОРІОГРАФІЇ
2017 •
Світлана/Светлана/Svitlana Нижнікова/Нижникова/Nyzhnikova
У статті аналізується стан дослідження єпархіальних жіночих училищ України, які діяли в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Авторка стверджує, що дослідники ХІХ – початку ХХ ст. накопичили значний фактичний матеріал і розпочали вивчення основних віх історії єпархіальних училищ. Робиться висновок про те, що сучасні науковці використовують різноманітні підходи до історії цих навчальних закладів.
Аналіз наукових досліджень у галузі професійно-технічної освіти України (друга половина ХХ століття)
2013 •
Olena DANYLOVA
This article deals with the nature and the theoretical analysis of the numbers of scientists researches of the Soviet period and the present as for the development of vocational training in Ukraine of the second half of the twentieth century. The main feature of the history of vocational training in the Soviet era was that the problem was seen through the prism of party historiography. With the proclamation of the independence of Ukraine, the situation in historical researches has changed, namely trend of rethinking of key events and problems without affecting of Marxist-Leninist ideology has appeared. The basic questions on which the researchers were working with the purpose of using of their achievements in modern conditions and using in searching the new ways of modernization of training system of skilled workers are explained.У статті розкрито сутність і проведено теоретичний аналіз низки досліджень науковців радянського періоду та сучасності щодо розвитку професійно-технічної о...
